Демественний спів, демество

Демественний спів, демество (від грецьк. – домашній) – спів, який існував на Русі разом зі знаменним співом з X століття й був властивий домашньому грецькому, а згодом і руському побуту. Він був вільним від умов і обмежень, притаманних церковному знаменному співу, не підпорядковувався системі осмогласся і різнився музичної свободою. Але з початку XVI століття, увійшовши до богослужбової практики, стилістика демественного співу принципово змінилася: демеством стали співати в урочистих випадках святкові стихири, величання і многоліття. Демественний спів відрізнявся більшою широтою розспіву, чисельністю мелізматичних прикрас, мелодичних стрибків, своєрідністю ритміки, яка тяжіла до пунктирних фігур. Усе це надавало мелодизму демественного розспіву особливої святковості та пишності, характеру широкої кантилени. У писемних пам’ятках XVI - XVIІ ст. його іменували “красним”, тобто красивим, розкішним. Найбільш характерними піснеспівами демественного розспіву є: “На рєках вавілонських”, величання свят, задостойники, піснеспіви пасхальної служби.