Релігійність, релігійна свідомість

Релігійність, релігійна свідомість – це набута з певних причин віра у надприродне, яка викликає інтелектуально-вольовий або емоційний потяг до конкретної моделі сакрального. Людина засвоює пропонований їй образ сакрального, на базі якого формуються розумові конструкції: поняття, судження, умовиводи, якими пояснюються власна доля, мета життя тощо. До цього додаються релігійні переживання і релігійні почуття, викликані як власними умоглядними побудовами, так і специфічними релігійними символами.

У кожної релігійної людини під час трансляції інформації формується образ конкретного надприродного, що має конкретне ім’я, канонічні (стандартні) складові компоненти (наприклад, триєдиний Бог християн); засвоюються релігійні знання з космогонії, антропо- та етногенезу тощо. Цією конкретикою релігійна людина радикально відрізняється від нерелігійної, або від тих осіб, які вірять у щось неконкретне.