Гімн

Гімн (дав.-грец. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня) або славень — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно божество).

Гімн – один з найдавніших гімнографічних жанрів християнської церкви. У західній традиції – це строфічний піснеспів куплетної форми із суворо метризованим чи ритмізованим текстом. У католицькому богослужінні гімни виконуються переважно на службах добового кола, а також під час процесій, іноді на месах.

Подібно до інших жанрів церковного співу середньовіччя, монодичні (одноголосні) гімни, починаючи від ІХ століття, оброблялися у багатоголосні, щоб надати богослужінню більш урочистого характеру. Регулярне використання багатоголосних гімнів почалося у ХV ст., переважно у вечірні. Епоха бароко поновила музичну стилістику гімнів: дублювання вокальних партій інструментальними, уведення solo в концертному стилі (concertato), різні поєднання голосів та інструментів.

У сьогоднішньому світському значенні — це урочистий музичний твір – символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо).