Стихира

Стихира (від грец. στίχος – віршований рядок, стих) – у православному богослужінні гімнографічний текст строфічної форми; богослужбовий спів, написаний віршованим розміром. Стихири висвітлюють тему дня чи події, що згадується. Кількість стихир (4 – 11) регламентується богослужінням конкретного свята.

Вирізняють стихири таких видів:

• Стихири на “Господи, воззвах” (співають на вечірні після кафізми, остання з цих стихир на слова “і нині…” має назву “догматика”) – переважає покаянно-скорботний характер музики;

• “Стиховні“ стихири величного характеру (на вірші різних псалмів, які визначаються конкретним святом та співаються наприкінці вечірні та утрені);

• “Хвалітні” стихири, які приурочені до величальних псалмів “Хвалить Господа з небес” (Пс.148), “Воспойте Господеві пісню нову” (Пс.149) та ін. – відрізняються особливим урочистим характером;

• “Євангельські” стихири (приурочені до євангельських читань у неділю на утрені);

• Літійні стихири, які співають при виході священнослужителів на літію.

Стихира Св. Миколаю у виконанні ансамблю церковних півчих (гармонізація наспіву Києво-Печерської лаври)