Псалми

Псалми (грец. ψαλμός “хвалебна пісня”) – гімни іудейської та християнської релігійної поезії і молитви із Старого Заповіту, які складають Псалтир.

Автором псалмів вважається цар Давид та деякі інші автори. Загальна кількість псалмів – 150, умовно їх поділяють на молитви, хвали, пісні й повчання.

У християнстві псалми посіли важливе місце. Їх виконували не лише під час богослужінь, а й у домашній молитві, і перед битвою. У церкві псалми співали всією громадою в унісон a cappella, вдома дозволялось використання музичних інструментів. Псалми виконувалися у декламаційно-наспівній або псалмодичній манері.

З пізнього середньовіччя псалми стали поетично й музично перероблятися. У ХV ст. з’явилися багатоголосні обробки псалмів, спочатку у техніці фобурдона, згодом – у гоморитмічній фактурі, що сприяло становленню акордів і гармонічної тональності.

З другої половини ХVІ століття в обробках псалмів у музиці Західної Європи стали вводитися музичні інструменти. Виконання псалмів набуло концертного характеру, що підтверджує вплив жанру духовного концерту італійських композиторів Дж. Габріелі й К. Монтеверді. Розвинені композиторські обробки псалмів наблизилися також до жанру мотету.

В англіканській церкві псалми розвивалися у формі антема. У лютеранстві церковні пісні на тексти псалмів зазнали хорової та інструментальної обробки (відомі як хоральні обробки). Розспівування псалмів завжди було складовою частиною богослужіння Православної церкви. Тексти псалмів стали поетичною основою українського партесного концерту та духовного хорового концерту (творчість М. Березовського, А. Веделя. Д. Бортнянського).

Д. Бортнянський. Хоровий концерт №21 “Живый в помощи Вышняго” (на текст псалма №90) У виконанні Московського камерного хору.

Ю. Іщенко. Псалом №143. “Господи, вислухай молитву мою”.
Виконує хорова капела “Думка”. Диригент Є. Савчук

В. Степурко Псалом №20
Для труби і хору