Прокімен

Прокімен (від грец. προκείμενον — “той, що лежить попереду”) – короткий вірш із “Псалтиря”, що передує читанню Євангелія, має відношення до свята; воскресний – безпосередньо присвячений прославленню подій Воскресіння Христового. Співається на Всенощній та Літургії.

Схематично виконання прокімна має такий вигляд:

• Читець (чи диякон) читає (іноді співає) перший стих;

• Хор співає перший стих (він є прокімном у вузькому розумінні);

• Читець (чи диякон) читає (іноді співає) другий (третій, четвертий) стихи;

• Хор співає перший стих;

• Читець (чи диякон) читає першу половину першого стиха;

• Хор співає другу половину першого стиха.

Виникнення прокімена пов’язано зі звичайним для давньої Церкви респонсорним співом псалмів, коли співали увесь псалом, але після кожного стиха додавали рефрен – найважливіший чи найвідоміший стих того самого псалма. У IV столітті із псалмів, які співали на богослужінні, стали виділяти один, за висловом Іоанна Златоустого “стих сильний, що містить у собі високе вчення”. Народний звичай співу тільки цього стиха із псалма і призвів до виникнення прокімна.

У латинських богослужбових обрядах подібне виконання псалма має назву респонсорію.

А. Ведель “Не отврати лица твоего”. Прокимен великого поста.