Маценко Павло Пилипович

Маценко Павло Пилипович  (1897 -1991) – музикознавець, педагог, церковний композитор і хоровий диригент.

Після першої світової війни виїхав до Європи. Вищу освіту отримав у Празі в педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті та у Празькій консерваторії. Там же керував “Українським академічним хором”, а згодом – хором української католицької церкви у Відні. У 1936 р. виїхав до Канади, де організував “Українські освітні курси” для молоді Канади й Америки, викладав на них. Потім заснував хор Молоді Українського національного об'єднання (МУНО) і диригував ним. Був секретарем Комітету українців Канади (КУК) з дня його заснування, а згодом — головою його освітньої секції.

П. Маценко довгі роки працював в Осередку української культури й освіти м. Вінніпег (Канада), був дописувачем до українських часописів і журналів, брав активну участь у музично-громадському житті Канади. Займався викладацькою роботою – був професором музики Колегії св. Володимира в Робліні і Колегії св. Андрія при Манітобському університеті, ректором Інституту св. Івана у Едмонтоні.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: “До джерела церковного співу”, “Нариси до історії української церковної музики” та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.