Матюк Віктор Григорович

Матюк Віктор Григорович (1852-1912) – український композитор, священик, хоровий диригент, педагог, музичний фольклорист. Навчався в дяко-учительській школі в Перемишлі, а також у Львівській духовній семінарії. Спадкоємець традицій перемишльської композиторської школи, учень М. Вербицького та П. Бажанського.

В. Матюк добре знався на українському мистецтві, зокрема на фольклорі та церковній музиці. Він – автор підручника з основ теорії музики (1882) та нарису з гармонії та композиції (1906). Ним укладено “Співаник церковний для шкіл народних” (1911), основу якого становить українська церковна музика.

Як композитор, Матюк найбільше відзначився в жанрі солоспіву, створивши майже 50 пісень, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича й А. Міцкевича. Його “Веснівка” увійшла до золотого фонду української вокальної музики, однією з перших її виконавиць була С. Крушельницька

Важливе місце у композиторській творчості В. Матюка посідали й вокально-хорові твори, серед яких кантата “До весни” (для хору з оркестром), “До руської пісні”, “Чом так скрито”, “Крилець”, “Під осінь”, “Болеслав Кривоустий під Галичем”, “Веснівка” (на слова М. Шашкевича), кантата “Гамалія” (на слова Т. Шевченка, для хору з соло баса), “Заповіт” (на текст Т. Шевченка).

Завдяки В. Матюкові світ побачили видання, у яких було зібрано твори галицьких композиторів М. Вербицького, І. Лаврівського, С. Воробкевича, а також його твори. Ці збірки виходили під назвами “Боян” (1886 р.), “Співаник церковний для шкіл народних”, “Пісні церковні різних авторів і народних мотивів, оброблених для жіночого хору В. Матюком” (1894 р.). Згодом у Перемишлі вийшли три збірки церковних народних пісень, упорядником яких був В. Матюк.

М. Матюк. Різдвяний піснеспів “Не плач, Рахиле” В обробці В. Матюка.