Дегтярьов (Дегтяревський) Степан Оникійович

Дегтярьов (Дегтяревський) Степан Оникійович (1766 – 1813) – видатний композитор, диригент, педагог, виконавець, режисер, один із найвидатніших діячів музичного мистецтва кінця XVIII — початку XIX ст.

Народився у сім’ї кріпаків, із 7-ми років співав у капелі графа М. Шереметєва, займався в музично-театральній школі, з 15-ти років брав участь в оперних виставах домашнього театру Шереметєвих. Відвідував заняття у Московському університеті, уроки композиції у Дж. Сарті.

Згодом став диригентом, педагогом, капельмейстером та керівником “музичних служб” у театрі Шереметєва, був регентом хорової капели. У 1803 р. його було звільнено з кріпацтва.

На початку ХІХ ст. переклав з італійської теоретичний посібник В. Манфредіні “Правила гармонічні та мелодичні для навчання всієї музики…”, яка стала чи не єдиним на той час підручником з теорії музики та гармонії.

Хорова духовна музика посідає важливе місце у творчості композитора. С. Дегтяревський – автор понад 80-ти хорових концертів (“Изми мя от враг моих, Боже”, “Терпя потерпех”, “Благо єсть”, “Господи, Боже мой”), окремих піснеспівів для хору (“Достойно єсть”, “Херувимська” тощо).

Музичній спадщині С. Дегтяревського належить чинне місце в історії української та російської культури. Його ораторія “Мінін і Пожарський” стала класикою жанру. Проте найбільшої уваги заслуговує доробок композитора в галузі церковно-хорового мистецтва, який до цього часу перебуває в рукописних копіях, зберігається в архівах Москви та Петербурга, повільно повертаючись на батьківщину автора.

Про С. Дегтярьова читайте:

Руденко Л. Постать Степана Дегтярьова в історії української музичної культури

Куземська Г. Українські композитори, яких вважають російськими

С. Дегтярьов (Дегтяревський). Хоровий концерт “Господи, Боже мой”. Виконує Київський камерний хор ім. Б. Лятошинського, диригент В. Іконник.