Покрова Пресвятої Богородиці

Покрова Пресвятої Богородиці - християнське і народне свято, яке відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками).

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. 1942 року у цей день було офіційно утворено Українську повстанську армію, тому традиційно це також день УПА.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист - покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

В Україні свято Покрова Пресвятої Богородиці відкривало весільний сезон. Цього дня незаміжні дівчата йшли до церкви молитися Богородиці: “Пресвята мати Богородице, покрий голову мою червоним кокошником”.

Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще впродовж трьох тижнів (до Дмитра 8 листопада) зіграти весілля. А далі розпочинався Пилипівський піст. Цієї традиції в багатьох українських селах дотримуються й досі, період від Покрови і до початку Пилипівки – час наймасовіших шлюбів в Україні. Існує навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.

Сніговий покрів порівнювали з весільним покривалом, а після одруження, як відомо, дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою.

Зі святом Покрови пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. Вважається, що яка погода на Покрову, такою буде і зима. Цього дня уважно спостерігають за вітром – якщо він дує з півдня, то зима буде теплою, із півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.

Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, а якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.

У Карпатській Україні до Покрови остаточно з полонин поверталися всі пастуші отари і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома". Інші прислів'я до Покрови: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров – не нагрієш хату без дров", "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем".

Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства. На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трьохбанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му.

Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.

Сценарій до свята Покрови Пресвятої Богородиці

[Електронний ресурс]

1. Акафіст Покрову Пресвятої Богородиці "Избранной Предвечным ..." Виконує об’єднаний хор Свято-Никольського Кафедрального собору та Храму Св. Апостола Андрія Первозванного (м. Владивосток)	2. Каччіні. Ave Maria Виконує хор хлопчиків