Великдень, Пасха

Пасха — (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח песах – “проходження мимо”); у християнстві також Воскресіння Христове (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ) — найдавніше християнське свято; головне свято богослужебного року. Установлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. В даний час його дата в кожен конкретний рік обчислюється за місячно-сонячним календарем.

Свято Воскресіння Христового називається Пасхою за назвою старозавітного свята, встановленого в пам'ять порятунку євреїв від єгипетського рабства. Відповідно до згадуваної у це свято події Воскресіння Христового найменування Пасха у Церкві християнській набуло особливого змісту і стало означати перехід від смерті до життя, від землі до неба. “Слово Пасха, – говорить святий Амвросій Медіоланський, – означає перехід”. Назване ж це свято, найурочистіше із свят, у старозавітній Церкві – на спогад про вихід синів Ізраїлевих і з Єгипту і разом з тим порятунок їх від рабства, а в Церкві новозавітній – на ознаменування того, що Сам Син Божий, через Воскресіння з мертвих, прийшов від світу цього до Отця Небесного, від землі на небо, звільнивши і нас від вічної смерті і дарувавши нам “силу дітьми Божими бути”.

Назва “Великдень” (“Великий День”) з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що “Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…”

У західнослов’янських мовах назва свята перекладається як “Великаніч”: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південнослов'янській мові) подібно до української назви — Великден, македонці називають це свято Велигден.

У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються і нині, проте не мають прямого зв'язку із християнством.

Сценарії до Свята Воскресіння Христового

Священик В. Семчук
ЯК ПИСАНКА ДРУЗІВ ЗНАЙШЛА [Електронний ресурс]

ВЕЛИКДЕНЬ
Сценарій свята [Електронний ресурс]

СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ
Кравець Л.М. Сценарій свята // Кравець Л.М., вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва [Електронний ресурс]

Нотний матеріал до Великодніх свят

Десь тут була подоляночка

Подолянка (пісня-гра)

ПИСАНКА

1. П. Турчанинов, Христос воскрес Виконує Церковний хор “Видубичі”, диригент В. Шовкун	2. А. Ведель. Канон Пасхальний, пісня 1 Виконує Церковний хор “Видубичі”, диригент В. Шовкун

3. “Всякоє дихання да хвалить Господа” Виконує чоловічий хор “Благовіст”, м. Львів	4. Київські дзвони собору святого Володимира

5. “Подоляночка” В інструментальній обробці	6. Г. Татарченко “Свята неділя” Виконує Р. Кириченко