Давидовський Григорій Митрофанович

Давидовський Григорій Митрофанович (1866-1952) – хоровий диригент, співак, композитор-аматор.

Освіту здобув у Чернігівській духовній семінарії, згодом закінчив вокальний факультет Петербурзької консерваторії. Серед його викладачів були М. Римський-Корсаков, А. Лядов, Є. Іванов-Смоленський).

За своє життя організував понад 35 хорових колективів у різних містах Росії та України. Створив власну систему організації хорів і методику хормейстерської роботи.

Духовна спадщина Г. Давидовського містить твори для церковних хорів: “Всенічна” (1910), “Літургія” (1921), хорові концерти та окремі піснеспіви “О Всепетая Мати”, “Милость мира”, “Тебе поем“ (1903), “Благочестивейшаго”, “В молитвах неусыпающую”, “Ныне отпущаеши”, “Свете тихий” та багато інших. У Літургії композитор відмовляється від зовнішніх ефектів і відтворює глибоке внутрішнє релігійне почуття людини.

Г. Давидовський схвально сприймав ідеї УАПЦ, брав участь у Першому Всеукраїнському православному церковному соборі як делегат Вінницького відділення Церковної Ради. М. Юрченко, досліджуючи українську духовну музику 20-х років ХХ ст. [64], підкреслює, що Г. Давидовський є яскравим представником духовно-музичного романтизму початку XX ст., його духовна творчість відзначається національним українським характером.

Г. Давидовський. Нині відпускаєш.